Вислови Адама і Єви
Дві руки…
Єва (5) впала на асфальті, подряпала долоні і коліна. Ввечері оглядаючи подряпини вона причитає: в мене дві руки, дві ноги…
Адам (2,5 роки), який все повторює за старшою сестрою відразу голосно вступає із власною версією: в мене дві руки, дві ноги, дві жопи, дві пісі…
Стратегічні плани
Мама принесла додому різні кольорові пляшечки з кремами і шампунями. Євангеліна (5 років) питає:
- Мама, купиш мені таке на одинадцять років. - І добавляє: - А на дванадцять років таке купиш?
Я падаю
Ми стоїмо в черзі за молоком на молокозаводі, Адам (2,5) проситься на руки, але тато його не бере:
- Йди погуляй…
Адам бігає навколо і падає, трохи забивши коліно. Потім крутиться і спотикається другий раз. Підходить до тата:
- Тато, візьми мене на луки, бо я падаю…
Життя після Дісней ленду
Мама каже:
- Єва, коли ти будеш користуватися цим шампунем (не з нашого магазину) то в Дисней Ленд не поїдеш.
- А після того, як ми поїдемо в Дисней Ленд, ним можна користуватися.
Злодії
Єва з Софією вкрали в супермаркеті якісь бульйонні кубики. Тато Софії відніс все назад. Про це розповідає мама Еви:
- Тато так наказав Софію, що в неї аж піднялася температура.
- Тато, - просить Єва, - ти мене так сильно не бий, щоб в мене температура не піднялася.
Золотий мотоцикл
Ми з Адамом (3,5) у великому будівельному супермаркеті. Їде спеціальна машина, яка миє підлоги.
- Тато, купиш мені такий мотоцикол?
- Це не простий мотоцикл, бачиш, він підлогу миє.
- Це мотоцикол не плостий, - каже Адам, - а золотий…
Бабай втік
Їдемо в садочок, всі сіли в машину, Євангелінка (5), її подруга і сусідка Даринка (5), Катя (4) і Адам (2,5). Єва розповідає:
- А мені сьогодні приснилася Баба Яга. А я їй сказала «Бог» - і вона втекла зразу…
Адам не може собі дозволити, що Євангеліна розповіла історію, а він ні. І тут же починає свою:
- А мені плиснився Бабай. Я йому сказав… (озирається довкола і бачить Даринку) «Даша!» і він втік.
Даша здивовано дивиться на Адама…
Цирк
Адам (3):
- Тато, скажи, шо ми їдемо спочатку в ЦЕРКВУ, а потім в ЦИРКВ.
Вітер
Тато виносить Адама з 22-х поверхового будинку в Києві. Ніч вітер, Адам майже спить. Тато до бабусі Галі:
- Ух який вітер. Ма, закрий Адама…
Адам відкриває очі і дивиться вгору на величезний будинок. Потім філософськи промовляє:
- Вітел дує, а делев нема…
Шафа
- Адам, що це в тебе за синяк?
- Це я об шафу вдалився.
- Ти сам впав, чи тебе хтось штовхнув?
- Так. Мене хтось штовхнув. Мене штовхнув мій длуг Женя і я вдалився об шафу… Вона була така твелда…
Розум
- Тато, в мене весь лозум в голові вже закінчився.
- А де ж він дівся, Адаме, твій розум?
- Я його вилого… виголого, вилогивів…
- Виговорив?
- Ні, зговолив.
- Розум зговорив?
- Так, говолив, говолив і весь зговолив
М’яз
Тато розтягнув ногу, приїхав з роботи на таксі, вийшов і шкандибає.
Євангеліна:
- А я подумала, що тато горілки напився і йде хитається.
- Ні зайчик, я м’яз розтягнув…
- Адам розгублений.
- Ти м’яса наївся? - питає Адам.
Адам:
- Тато, а для чого ти так сказав: нехай виграє Вєрка СMEPДЮЧКА.
Адам
- Тато, лозмотай мені, будь ласка, банан…
Не розпався
Адам побіг з гори і вже не міг зупинитися. На великій швидкості впав і покотився в кропиву мало не вдарившись об дерево. Тато витягнув його і обдивися - ніби цілий, сильно не вдарився.
- Бачиш, Адаме, ти тата не послухався і що сталося (тато кричав йому «не біжи з гори»). Дякуй Богу, що ти не вдарився в дерево.
Адам молиться:
- Бог, дякую, що я не вдалився в делево і не лозпався.
Найсмачніша їжа
- Тато, а яка їжа найсмачніша?
- Вареники?
- Ні, вгадай.
- Борщик
- Ні.
- Підкажи
- Вил… Ну, вил…
Тато думає і не може здогадатися.
- Здаюсь.
- Ну, як ти не знаєш? ВИЛМИШЕЛЬ же найсмачніша!
Найкраще і найгірше
- Адаме, що в тебе сьогодні було найкраще?
- Те, що я грався з Пашою.
- А найгірше.
- Те що я не грався з Пашою.
Хтось виспиться
Адам серед ночі прийшов в спальню тата і мами і лізе в ліжко.
- Адаме, іди в своє ліжечко! - каже тато, - ти ж штовхаєшся, ніхто не виспиться.
- Я висплюся… - каже Адам.
Вже вмився
Адам не послухав маму, побіг на ескалатор, впав на ескалаторі і трохи не повалив людей. Додому приїхали пізно, але Адам ще був покараний - дістав по попі. Мама каже татові:
- Іди вмий Адама і клади його спати.
- Та я вже сльозами вмився, - каже Адам.
Ведмідь і тигр
- Тато, а якщо зустрінуться тигр, який не вірить в Бога і ведмідь, який вірить в Бога, то хто переможе?
- А ти як думаєш?
- Думаю ведмідь, який вірить в Бога.
Адам:
- Дід, ти такий духнючий, такий пахнучий.
Адам (3роки)
***
Адам стоїть біля вогнища. Дід Борис палить папір.
- Адамчик, не стій так близько, бо штани загоряться, хто тебе тоді врятує?
- Бог.
***
Дві тварини
В той же вечір їдемо в машині і тато каже:
- Міліція зупиняє нас, щоб ми не розбились, перевищуючи швидкість. Міліція нас спасає.
Адам каже:
- Є дві тварини, які нас спасають…
- Дві тварини? - перепитує тато.
- Так… Міліція і Бог.
***
Ліжко
- Адамчик, тобі подобається твоє ліжечко? - питає мама.
- Ні… мені ваше подобається.
***
Двері
Ми сидимо в таксі на задньому сидінні з Євангеліною і Адамом. Водій блокує задні двері - натискає на пімпочку.
- Дітки, двері не можна відкривати, коли машина їде, - каже тато.
Адам поважно:
- Адамчик, то такий хлопчик, що двері не відкриває.
***
Бабі Галі мають робити операцію на коліні. Адам молиться навколішки :
- Бог, дай Бабі Галі клепку ногу, а мені хай куплять длакона і змія Голинича.
Опік
Євангеліна (5р. і 10 міс.) попекла пальчик і плаче. Адам сильно переживає і пропонує свої рецепти:
- Євочка, давай сочком на пальчик покапаєм і не буде боліти.
Єва дивиться на тата, чи правду каже Адам. Тато заперечно хитає головою.
Адам відходить і через хвилину зявляється з новим рецептом:
- Треба на пальчик покласти сала - і не буде боліти.
- Адам, звідки ти знаєш?- питає мама. - Це дійсно реальний рецепт від опіків - несолене сало. Хто тобі підказав?
- Розум, - каже адам.
- А звідки в тебе стільки розуму?
- Бог дав.
Друг Кетчупа
Адам:
- Тато, а Майонез - це друг кетчупа?
Далі пішла серія:
- Тато, скажи джип, то друг форда. А зірочки, то друзі місяця.
Принц і принцеса
Єва (6) :
- Я принцеса білосніжка!
Адам (3,5) :
- А я принц Білосніг!
Адам (4)
Ліхтарики
Ми їдемо ввечері на машині.
- Тату, я щось бачу на букву «ДА». Вгадай що?
- На букву «да»? Я не знаю…
- Далекі краї.
- Далекі краї?
- Так. Там горять такі маленькі ліхтарики. І вони вже ніколи не будуть великі. Бо вони дуже далеко - в далеких краях.
Нігті
- Пострижи Адаму нігті, - каже мама татові, - він їх гризе.
- Тільки на ногах не треба стригти, - просить Адам.
- Чому це? - питає тато.
- Ну, я ж там не гризу…
Хто не вмирає
Мама плаче, бо дід Толя, її тато важко хворий.
- Мама, чого ти сумуєш?
- Бо мені шкода мого тата, я згадую, як він мене любив, коли я була маленька. А зараз він дуже хворий і може померти. І його поховають і закопають в землю.
Адам думає секунд десять.
- Мама, ти що не знаєш, хто вірить в Бога, той не вмирає. Дід Толя вірить в Бога.
Війна
Тато з Адамом знайшли в лісі військові окопи.
- БАЧИШ, АДАМЧИКУ, тут була війна, тут впала бомба, а тут розірвався снаряд, а тут сидів кулеметник і стріляв по ворогах, які лізли на цю гору.
- А що це була за війна? Хто тут воював?
- Це німці напали на Україну, а потім українці їх вигнали.
Адам сильно вражений почутим.
- НІНДЗІ напали на Україну… і лізли на цю гору… а українці по них стріляли і їх вигнали?
- Не ніндзі, а німці.
вівторок, Вересень 9, 2008 в 15:28

Вересень 9, 2008 в 15:39
Igor zadarov.Pishet tebe Ilya Shvachko .Ti popmnish menia mi jodili vmeste v tserkov Jrista.Ia esche v 8 let statiu napisal v Kievskij Vedomosiaj.Moi mail kueb@mail.ru ili kachok@hotmail.com .Napishi pozhalusta.Budu ochen rad.Ilya Shvachko
Вересень 9, 2008 в 16:52
гуд пост
Вересень 9, 2008 в 18:23
Хороща підборка, дякую!
Вересень 9, 2008 в 20:53
Во времена моего детства была такая книжонка “От двух до пяти,” в жёлтом переплёте ; так там были собраны подобные пёрлы малышей, но этот случай не из книжки :
Мы всей семьёй сидим в кухне за столом после ужина; в тарелках осталось много объедков, которые жена выбрасывает в мусорное ведро и говорит : “Жили бы мы в деревне, имели бы себе свинью и оставляли бы остатки еды ей.” На это пятилетний Стас ей говорит : “Свинья это кушать бы не стала потому, что она апельсинами питается.”
Вересень 10, 2008 в 10:44
Супер)))))))))))))))
Вересень 10, 2008 в 16:49
Афтор ты маниаг!!
Вересень 11, 2008 в 00:36
как всегда, каждый думает по своему
Вересень 13, 2008 в 15:23
Как всегда на высоте!
Вересень 14, 2008 в 11:31
Может не туда пишу, но как мне с админом этого сайта связаться? есть предложение… А блог действительно хороший - 12 баллов ))
Вересень 15, 2008 в 14:28
Отличная статья.Респект автору.
Вересень 16, 2008 в 08:38
А мне вот интересно, а сам автор читает комментарии к этому сообщению. Или мы тут сами для себя пишем?
Вересень 17, 2008 в 10:26
интересные мысли
Вересень 17, 2008 в 20:18
Интересная тема… буду ждать продолжения…
Вересень 20, 2008 в 13:24
И как это понимать?
Вересень 20, 2008 в 18:17
шикарно, прелестно)))
Вересень 22, 2008 в 02:10
Истина где-то рядом
Вересень 23, 2008 в 12:14
Аффтар жжот!
Вересень 25, 2008 в 23:18
Господи боже, как не стыдно…. Как не стыдно не знать про такой клевый пост!!!! Супер!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Вересень 26, 2008 в 03:53
Хай, пипл, почитал статью. Не сказать что прям суперски, но и не фихня. +2.
Вересень 28, 2008 в 10:39
Уже второй день разбераюсь с WordPress, но почему-то никак не доходит. Как сделать ссылки транслитом? Вы не знаете?
Вересень 28, 2008 в 12:52
Деньги - зло! И тем большее, чем их меньше.
Вересень 29, 2008 в 16:20
Спасибо за статью, всегда рад почитать вас!